Кількість сyїцидiв в Україні стрімко зростає, все частіше жертвами стають зовсім молоді люди. З початку 2017 року на території Харківської області семеро підлітків пoкiнчили з життям. Найменшому з них було всього 12 років. За минулий рік на Харківщині сталося шість дитячих сaмoгубcтв. Діти стрибають з дахів, ковтають пігулки та лізуть у петлю. Багато з них навіть не пояснюють причини невідворотних дій. Depo.Харків виясняв, що змушує підлітків обривати власне життя.
Світова проблема
Сyїциди – глобальна проблема людства. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку близько 800 тисяч людей зводять рахунки з життям. Ще більше людей вдаються до спроб сaмoгубствa. Сyїцид – друга найбільша причина смeртнoсті у віковій групі від 15 до 29 років.
За оцінками фахівців, близько 30% сaмогyбств у світі є результатом самоотруєння пестицидами, причому більшість таких випадків мають місце в сільських і сільськогосподарських районах країн з низьким і середнім рівнем доходу. Іншими розповсюдженими методами самогубства є повішення і використання вогнепальної зброї.
Сyїциди були, є та будуть
Основними причинами сyїцидiв лікарі називають депресію, тривогу, імпульсивність, відчуття втрати надії.
“Зазвичай потенціальний сyїцидeнт не в змозі впоратися з потоком зовнішніх імпульсів. Це може бути гострий стан. Найчастіше – серйозна сварка з близькими людьми, втрата значущої людини або роботи, фінансова катастрофа. Рідше причини бувають хронічними. Невдачі в роботі, чи особистому житті, хронічні захворювання з больовим синдромом”, – розповідає психіатр Едуард Матузок.
Лікар пояснює: наразі в Україні має місце високий рівень депресії, пов’язаний із соціально-економічним станом населення. Однак, на думку фахівця, говорити про епідемію сyїцидiв зарано. А от звернути увагу на вчасну діагностику та адекватне лікування депресії, а також на проблему вживання алкоголю необхідно. У Харкові при дослідженні крові осіб, що нaклaли на себе руки впродовж 2000 – 2015 років, у майже 40 % виявили алкоголь. На думку лікарів, у таких випадках aлкоголь відіграє роль каталізатора, що полегшує реалізацію сyїцидaльних намірів. Під дією міцних напоїв як дорослим, так і підліткам легше зважитися на відчайдушний крок.
Головне – не мовчати
За словами фахівців, звичайна розмова може допомогти уникнути фатальних вчинків. Едуард Матузок пояснює, що найчастіше летальному випадку передують декілька спроб сaмoгубствa, які є нічим іншим, як криком про допомогу. Але мало хто з оточення потенційних сaмoвбивць наважується звернутися до психолога за допомогою.
“Люди бояться психіатрії і навіть слово “психолог” у багатьох викликає відчуття страху. Родичі, як правило, не звертаються до психіатрів чи психотерапевтів, а якщо вже людина, яка намагалася скоїти сaмoгyбствo, потрапила у поле зору медиків, то переважна більшість родин відмовляється від будь-якого лікування у спеціаліста. У нашому суспільстві поширена думка, що це “пляма”на родину”, – зізнається психіатр.
Рішення про сaмoгyбствo не приймають миттєво
Підлітковий сyїцид – явище не миттєве, пояснює дитячий психолог Тетяна Балан.
За її словами, підліткове сaмoгубствo є реакцією на події, які відбувалися рік чи півроку тому. Найчастіше причиною дитячих сaмoгубств стає відсутність нормальних відносин між дітьми та дорослими.
“Стосунки просто відсутні. Дорослі зайняті своїми бідами, а підлітки представлені самі собі. До фатальних випадків призводить комплекс проблем. Сyїцид – це спосіб самознищення, коли дитина залишається наодинці зі своїми проблемами”, – пояснює Балан.
Рідше серед причин підліткових сyїцидів трапляються психічні проблеми та нещасне перше кохання. Як і у дорослих, підлітковому сyїциду передує довготривала депресія.
Романтизація підліткового сyїциду
Новий сплеск побоювань за життя підлітків викликали соціальні мережі. На початку лютого в Інтернеті з’явилися дописи про “китів та метеликів”. Поширені на Росії сeїцидaльні групи дісталися до українських підлітків. Після перших публікацій у ЗМІ російські соціальні мережі буквально рясніли групами із сyїцидaльними закликами. До боротьби з цим явищем підключили навіть Департамент кіберполіції. Ще у мережі з’явилися діти-рятівники – волонтери, які намагалися відмовити підлітків від фатальних кроків.
Однак фахівці переконують, що так звані “групи смeрті” не здатні серйозно впливати на підлітків. Більшість з них реєструються в таких групах виключно з цікавості і якщо дитина до цього не відносилася до групи ризику й не мала психологічних проблем, то вірогідність серйозного впливу так званих “кураторів” досить мала. Сама популяризація підліткових сyїцидiв є постійним явищем.
Раніше сyїцидaльні заклики зустрічалися серед субкультур “готів” та “емо”. Діти слухали депресивну музику, ходили на кладовища, показово рiзали вeни. Зараз на заміну їм прийшли “кити й метелики”, а у майбутньому варто чекати нових трансформацій. Таким чином, наголошують психологи, цікавість до теми сyїцидiв та субкультур – це лише частина пошуку власного “я”.
“Підлітковий вік – це період переходу й переорієнтації. Дитина відділяється від батьків і для неї це також травматично, але підліток в цьому не зізнається. Тому підліткам важливо мати відношення до якоїсь “таємниці”, до якої немає доступу в дорослих. А соціальні мережі – це добре середовище для таких “таємниць”. І важливо розуміти, в яку саме “таємницю” потрапляє підліток”, – пояснює Балан.
Якщо в дитини немає тривалої депресії чи психічних розладів, вірогідність доведення її до сaмoгyбствa через соціальні мережі невисока. Насправді, належність дитини до таких груп – це не проблема, а симптоми проблеми.
“Це форма реакції підлітка на природні процеси, які відбуваються в його організмі. Дитина шукає себе. Іноді пошук відбувається через гнів, а підлітки цим гнівом не можуть користуватися”, – зазначає Балан.
Як вберегти дитину
Повністю вирішити проблему дитячих сyїцидiв неможливо. Вони були, є та будуть. Проте психіатри і психологи зазначають, що суттєво зменшити їх кількість можна. Потрібно впроваджувати програми профілактики на загальнодержавному та міських рівнях.
Для того, щоб вберегти підлітка від фатальних кроків треба:
– Звертати увагу на висловлювання підлітків. Тривожні фрази: “Світ – біль”, “Я не хочу жити”.
– Звертати увагу на настрій. Якщо дитина постійно перебуває у поганому настрої, варто дізнатися про причини.
– Цікавитися його справами у школі.
– Намагатися знайти альтернативу постійному перебування підлітка в Інтернеті.
Варто більше часу проводити з власними дітьми, не намагатися контролювати кожний їх крок й втручатися в їх особистий простір без запрошення. Не варто обмежувати дітей у пошуках сенсу життя, але варто спробувати допомогти підліткам скерувати цю цікавість у правильне русло.
Головне, зазначають фахівці, не мовчати. Про проблеми варто говорити.
Blogger Comment
Facebook Comment