У мого сусіда Девіда двоє дітей – п’яти і семи років. Якось раз у дворі він вчив свого семирічного сина Келлі користуватись газонокосаркою. У той момент, коли він показував, як повертати косарку в кінці галявини, Джин, його дружина, покликала Девіда з якимось питанням. Той відвернувся, і Келлі пройшовся косаркою по краю квіткової клумби, залишивши за собою доріжку з скошених квітів шириною в шістдесят сантиметрів!
Коли Девід повернувся назад і побачив, що сталося, він втратив самовладання. Девід доклав багато сил і старань, щоб зробити цю клумбу на заздрість сусідам. Він уже почав підвищувати на сина голос, але тут до нього швидко підійшла Джин і сказала:
«! Девід, будь ласка, не забувай … ми ростимо дітей, а не квіти»
Джин нагадала мені, як важливо, щоб батьки не забували про свої пріоритети.
Діти та їх самоповага набагато важливіше будь-якого предмету який вони можуть зламати або зіпсувати. Розбите вікно, перекинута лампа і розколота тарілка вже постраждали. Квіти вже загинули. Ми повинні пам’ятати, що не можна поповнювати список руйнувань, ламаючи дух дитини і вбиваючи в ній радість життя.
Blogger Comment
Facebook Comment